Кожна мова складається із слів, і слово є однією з основних одиниць мови.
Слова за різними ознаками можна згрупувати так:
- складається із звуків і має один основний наголос;
- може поділятися на менші значущі частини - так звані морфени (корінь, закінчення, префікс, суфікс);
- має лексичне значення, тобто називає предмети, ознаки та процеси реальної дійсності.
Слово характерізується насамперед одним чи кількома лексичними значеннями.
Лексичне значення слова - це його реальний зміст, тобто те, що це слово називає.
Наприклад, лексичне значення слова портрет - це "зображення або опис людини чи групи людей".
Крім лексичного значення, слово має ще граматичне значення.
Граматичне значення слів розглядається в морфології.
СЛОВА З КОНКРЕТНИМИ ТА АБСТРАКТНИМИ ЗНАЧЕННЯМИ
ОДНОЗНАЧНІ І БАГАТОЗНАЧНІ СЛОВА
Конкретне значення слова найчастіше встановлюється в реченні, через зв'язок його з іншими словами.
В українській мові більшість слів належить до багатозначних, тобто є полісемічними.
Однак, значна частина слів - однозначні, або моносемічні.
ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
У багатозначних словах одне з його значень є основним, або прямим, інші - переносні, або непрямі.
На основі переносного значення виникають метафора, метонімія і синекдоха.
Метонімія (від гр. metonymia - перейменування): Сашко сів за фортепіано і заграв Моцарта.
Омоніми можуть бути повними та неповними.
- коса - заплетене довге волосся;
- коса - вузька намивна смуга суходолу в озері, морі чи річці;
- коса - сільскогосподарське знаряддя.
Неповні лексичні омоніми розподіляються на омоформи, омофони і омографи.
- діти - куди вас діти;
- коса - іменник і коса (лінія) - прикметник жіночого роду;
- три - наказовий спосіб дієслова і три - числівник.
Синоніми поєднуються в єдиний синонімічний ряд.
Домінанта, або стрижневе слово синонімічного ряду - це слово, що найчастіше вживається у мовленні.
Спешу вперед або плетусь назад. (В.Симоненко)
Говорили- балакали, сіли й заплакали; Ні слуху ні духу; Яке їхало, таке й здибало.
ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ І НЕЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ СЛОВА
Слова, що відомі всім, хто розмовляє українською мовою, називаються загальновживаними.
Мову мешканців окремої місцевості називають діалектом.
Окремі професійні слова іноді стають загальновживаними (телевізор, радіо, аспірін).
Професійні слова використовуються у художніх творах для більш точного опису людей і їх занять.
Професійні слова, що використовуються у художніх творах, називають професіоналізмами.
Слова, що прийшли в українську мову з індоєвропейського лексичного фонду, є найдавнішими.
Ці слова свого часу значно поповнили існуючі групи понять.
Власне українські слова виникли в українській мові в період її формування.
Архаїзми (від гр. archais - давній), або застарілі слова - це слова, що рідко використовуються.
Архаїзми поділяються на дві великі групи: історизми і власне архаїзми, або стилістичні архаїзми.
Історизми - це поняття, які зникли у процесі історичного розвитку: гетьман, волость, лихвар.
Нові слова, що виникають в мові, називають неологізмами (від гр. neos- новий і logos- слово).
Неологізми з'являються в мові тоді, коли виникають нові предмети, поняття, нові уявлення про світ.
Фразеологізми, як і слова, можуть входити до синомічних рядів: дрімати- куняти- клевати носом.
Фразеологізми використовуються як в мові, так і в художніх творах.
Прислів’я - це народний вислів повчального змісту.
Такими є також і імена-символи: Робінзон, Дон Кіхот, П’ятниця.
ЛЕКСИКО - ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР СЛОВА
- Записати слово.
- Вказати або знайти його тлумачення за словником.
- Вказати, це первинне (пряме) його лексичне значення чи вторинне.
- Якщо значення переносне, то визначити вид перенесення.
- Дібрати синоніми до слова і довести доречність (чи недоречність) заміни аналізованого слова дібраним синонімом.
- Перевірити, чи можливі лексичні або контексуальні антоніми до аналізованого слова.
- Змінити слово за всіма можливими ознаками (рід, число, відмінок, особа, вид) і відшукати омонімічні йому слова, визначивши вид омонімів.
- Встановити походження слова: запозичене воно чи ні (перевірити за словником іншомовних слів).
- Вказати, яким є слово: загальновживаним, діалектним, професійним чи термінологічним.
- Визначити, належить слово до активного словника, до застарілих слів чи до неологізмів.
- Вказати: вільне, синтаксично обумовлене чи фразеологічно зв'язане значення аналізованого слова.
- Якщо слово має фразеологічно зв'язане значення, то вказати тип фразеологізму.
- Знайти стійкий вислів за фразеологічним словником і пояснити його значення та джерело.