СловотворенняСловотворення
- розділ науки про мову, що вивчає
склад слів (з яких частин вони
складаються) та способи їх
творення.
БУДОВА
СЛОВА
Більшість
слів в українській мові
складаються з двох і більше частин
(морфем). Кожна морфема має своє
значення.
Морфема-
це найменша неподільна значуща
частина. Вона виражає певне
лексичнен або граматичне занчення
і регулярно відтворюється із своїм
значенням у мовленні. Наприклад, у
слові літній виділяються три
морфеми: літ-н-ій (корінь, суфікс
і закінчення), які відтворюються в
споріднених словах (літо-о,
літ-н-ій, по-літ).
За
значенням і роллю в будові слова
морфеми поділяються на кореневі і
ті, що служать засобами
словотворення та творення форм
слова.
Кожна
морфема позначається своєю умовною
позначкою:
КОРІНЬ
Корінь
слова - це головна частина слова,
спільна для всіх споріднених слів (сад-
садок - садівник).
Звуковий
склад кореня, як правило, однаковий,
але іноді внаслідок чергування
звуків він частково змінюється (воля® вільний, ход® вихід).
Корінь є носієм
речового значення слова, що
відображає щось в об'єктивній
реальності. Він обов'язково
присутній у кожному слові. У
споріднених словах корінь об'єднує
їх понятійним змістом, хоч вони
можуть належати до різних частин
мови.
Значення
кореня в гнізді споріднених слів
уточнюється і конкретизується за
допомогою словотворчих суфіксів
і префіксів, які без кореня
вживатися не можуть.
ПРЕФІКС
Префікс (від
лат. prae - попереду і fixus -
прикріплений) - це частина слова, що
стоїть перед коренем і служить для
утворення нових слів чи інших
граматичних форм. Словотворчий
префікс змінює лексичне значення
слова (друкувати® надрукувати,
глядач® наглядач).
Формотворчі
префікси можуть використовуватись
для утворення нових форм слів: робити® доробити
(доконаний вид дієслова), видатний® найвидатніший (найвищий
ступінь порівняння прикметників).
СУФІКС
Суфікс
(від лат. sufficus - прикріплений) -
частина слова, що стоїть після
кореня і служить для утворення
нових слів чи інших граматичних
форм:
мудрий + -ість® мудрість; гора +
-ськ® гірський.
Формотворчі
суфікси використовуються для
створення інших граматичних форм,
напр., минулого часу дієслова (співати® співав).
Суфікс
видозмінює, уточнює лексичне
значення кореня і одночасно
оформляє разом із закінченням
передсуфіксальну частину і все
слово, відносячи його до однієї із
самостійних частин мови (напр.,
слова казка, двійка належать до
іменників, тому що їх корені каз-ати,
дв-а граматично оформлені
іменниковим суфіксом -к- і
закінченням жіночого роду
називного відмінка однини -а).
ЗАКІНЧЕННЯ
Закінчення-
це змінна частина слова, яка стоїть
найчастіше в кінці слова, вказуючи
на відношення з іншими словами у
словосполученні і реченні: далек(ий),
коханн(я).
Закінчення
змінює лише форму слова, не
змінюючи його лексичного значення:
земл(я), земл(і),
земл(ею), на земл(і).
Закінчення
може бути нульовим, тобто не
виражене звуком.
ПОСТФІКС
Постфікс
(від лат. postfixus- прикреплений після)-
частина слова, що стоїть у кінці
слова після закінчення і служить
для утворення нових слів чи нових
форм (скажи- скажи-но;
кохати - кохатися).
ОСНОВА
СЛОВА
Частину
слова без закінчення називають основою.
Основа слова може складатися лише з
одного кореня (ліс, пора), із
кореня і суфікса (гір-ськ(ий),
із кореня та префікса (при-клад),
префікса, кореня і суфікса (за-земл-ен(ий).
Усі слова
діляться на слова з непохідними
основами (від них утворюються
інші слова) і слова з похідними
основами.
Непохідні
основи мають у своєму складі
лише корінь, тому збігаються з ними
і не розчленовуються на частини (чорн(ий).
Похідні
основи, які мають у своєму
складі, крім кореня, ще одну чи
більше словотворчих частин (суфікс,
префікс, постфікс), розчленовується
на частини (сад-ів-ник).
СПОСОБИ
ТВОРЕННЯ НОВИХ СЛІВ
Процес
творення нових слів у мові також
має назву словотворення.
Нові слова
утворюються на базі вже існуючих
слів чи словосполучень, які
називають твірними ( у
випадку правда®
правдивий твірним словом є правда).
Частину
слова, яка входить до складу нового
(похідного) слова, у свою
чергу, називають твірною
основою (вантаж® навантаження® вантажівка® перевантажити).
Твірною
основою може бути і ціле твірне
слово (дивитися®
роздивитися).
Від одного
і того ж слова можна утворити
кілька інших слів (ліс® лісник, лісок, лісовий,
праліс). В усіх цих словах є
спільна частина- ліс. І в
значеннях цих слів також є спільне:
Такі слова
називаються спорідненими,
або спільнокореневими (тому
що в них є спільна частина - корінь).
Ряд
спільнокоренних слів, що
розташовується відповідно до
послідовності їх творення (плід® плідний®
плідник® плідниковий),
називають словотворчим
гніздом.
Нові слова
здебільшого утворюються за
допомогою словотворчих афіксів
(префікса, суфікса чи постфікса),
які приєднуються до твірної основи.
В
українській мові виділяють морфологічні
і неморфологічні способи
творення слів.
МОРФОЛОГІЧНІ
СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ
Морфологічні
способи творення слів - основні.
До
морфологічних способів належать
такі типи творення:
СУФІКСАЛЬНИЙ
СПОСІБ
Суфіксальний
спосіб - це спосіб творення слів за
допомогою суфікса (гарячий® гаряченький,
слухати® слухач,
вітер® вітерець).
ПРЕФІКСАЛЬНИЙ
СПОСІБ
Префіксальний
спосіб - це спосіб
творення слів за допомогою
словотворчих префіксів (давати® надавати, хто® ніхто, в'язати® вив'язати).
ПРЕФІКСАЛЬНО-СУФІКСАЛЬНИЙ
СПОСІБ
Префіксально-
суфіксальний спосіб дозволяє
створювати слова одночасним
додаванням до твірної основи
словотворчого префікса і суфікса
(межа® безмежний,
при дорозі® придорожній).
БЕЗАФІКСНИЙ
СПОСІБ
Безафіксний
спосіб (відкидання значущих
частин) - це спосіб творення
слів шляхом укорочення твірного
слова (переходити®
перехід, нічний®
ніч).
ОСНОВОСКЛАДАННЯ
Основоскладання
- це такий спосіб творення слів,
при якому дві і більше основ
поєднуються в одне слово (хмари
чесати® хмарочос, синій +
жовтий® синьо-жовтий).
СКЛАДАННЯ
СКОРОЧЕНИХ СЛІВ
Складання
скорочених слів - це
спосіб творення слів скороченням
основ кількох слів. Твірні основи
при цьому можуть бути повними
(залізобетонний) і скороченими
(абревіатура різних типів
- мінпраці, вуз, зарплата, КПІ -
Київський політехнічний інсттитут).
Повні
основи можуть поєднуватися за
допомогою сполучних голосних о
(після твердих приголосних), е
(після м'яких приголосних) та є
(якщо основа закінчується на й): паровоз,
світогляд, краєвид,
зорепад.
Прикметники,
що утворюються на базі підрядної
сполуки, пишуться разом (червоноармійський,
однокімнатна), а прикметники,
утворені за допомогою сурядної
сполуки слів, пишуться через дефіс (зелено-
білий, науково- технічний).
НЕМОРФОЛОГІЧНІ
СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ
При неморфологічних
способах творення утворення
нового слова відбувається:
САМОСТІЙНІ
ЧАСТИНИ МОВИ
ТВОРЕННЯ
ІМЕННИКІВ
Нові
іменники найчастіше виникають
від іменників, прикметників,
числівників і займенників:
ТВОРЕННЯ
ПРИКМЕТНИКІВ
Нові
прикметники творяться від
іменників, дієслов та інших
прикметників:
ТВОРЕННЯ
ЧИСЛІВНИКІВ
Числівники
творяться:
ТВОРЕННЯ
ЗАЙМЕННИКІВ
Займенники
виникають від інших займенників:
ТВОРЕННЯ
ДІЄСЛІВ
Дієслова виникають:
ТВОРЕННЯ
ПРИСЛІВНИКІВ
Прислівники
творяться від іменників,
прикметників, числівників, дієслів,
дієслівних форм та прислівників:
СЛУЖБОВІ
ЧАСТИНИ МОВИ
ТВОРЕННЯ
ПРИЙМЕННИКІВ
Прийменники
виникають:
ТВОРЕННЯ
СПОЛУЧНИКІВ
Сполучники
творяться:
|
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Календар | | « Жовтень 2024 » | | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | | 28 | 29 | 30 | 31 |
|
|
