Здалеку гора Княжа[1] — як бурий ведмідь превеликий, що розлігся на березі ріки. Пливучи в човні по ріці, поволеньки наближаєшся до цього сонного горбатого ведмедя, котрий передні волохаті лапи витягнув низькими кручами ген-ген уперед, поклавши на них довгу морду. І коли придивитись із човна пильніше, можна вгледіти опукле нашорошене вухо, яке і вві сні не опускається, прислухається до безмежжя простору, можна розрізнити й приплющене ведмеже око, над яким куці вії здригаються так, як на вітрі здригаються дерева. Цей ведмідь спить на березі ріки не тільки взимку, а й улітку, коли, здається, гріх не проснутись і не поласувати доспілими ягодами та медом диких бджіл, вгамувавши спрагу блакитною річковою водою, в якій хлюпочеться довга шерсть на передніх лапах. Величний і грізний, він втрачає свої ведмежі обриси, коли наближаєшся в човні до берега, й ти вже не бачиш ні простягнутих уперед лап, на яких у сонному спокої лежить ведмежа гостра морда, не бачиш і могутнього горбатого хребта, а тільки —[2] гористий берег, що круча за кручею спинається до гори,[3] а на кручах живими зморшками брижиться ліс, який тут, унизу, з первозданною ніжністю зеленіє шелюгою по білих піщаних обмілинах, де в святкових веселощах грає риба й де чайки літають і плачуть, мов неприкаяні душі померлих.
(За Євгеном Гуцалом)
203 слова
Словничок
Княжа — назва гори
брижитися — тут: укриватися дрібними хвильками (в переносному значенні)
Надія, текст диктанту вибрано з оригіналу твору, де не завжди грамотно розтавлені розділові знаки, тому є зноски з поясненнями і виправленнями. Принаймні, я так зрозуміла)
Іще таке от: "Пливучи в човні по ріці", перевірила у декількох джерелах, усюди написано, що у давальному відмінку правильно буде "по ріЧці". То це у диктанті помилка?
