Все потроху дозріває. Спочатку доводиться скуштувати ранньої редьки, потім — цибулі з олією. Там, дивись, поміж гудинням закрались перші пуп'янки, а вже через кілька днів замість пуп'янків знаходиш між листям огірки, пухирчасті, із закляклим сивим туманцем на боках. Вони ще зовсім ніжні, солодкуваті, звабливо хрумтять на зубах. Після першого огірка щодня бігаєш на грядку, нишпориш, вишукуєш, а вони немов із землі лізуть, і чим далі —[1] тим більше, товстішають, уже й жовтизною котрийсь береться.

Одного разу мати виходить на город із відром або з великою мискою, назбирає огірків[2] і квасить. Чудові літні малосольні огірки! Перекладені в макітрі або в горщику листям хрону, закладені кропом, вони квасяться, набираються міцності, —[3] і такі ж смачні, коли їси уперше посеред літа![4] Вся хата тоді просочена запахом хрону, і лоскоче в ніздрях терпкувато-дурманний дух кропу, і таке враження, ніби поруч з тобою за столом сидить сама радість і також ласує й не може наласуватись малосольними огірками.

Помідори набрякають сонцем повільно —[5] йому важкувато переборювати їхню зелену та тверду впертість. Проте і їх напоює своїм теплом, проте й вони м'якшають, займаються трохи вогнем з одного боку, потім пляма ширшає, вона вже заливає весь помідор, він[6] охоплений пожежею, веселішає, посміхається все бадьоріше, —[7] а там уже, дивись, геть зовсім палахкотить, сміється, регочеться, так йому добре на гарячій літній грядці. І під кожним кущем можеш натрапити на це кругле, соковите сонечко, зриваєш, розламуєш —[8] і лежать на долоні дві іскристі грудочки, натикані насінням.

(За Євгеном Гуцалом)

235 слів

Словничок

гудиння — стебла виткої рослини

нишпорити — шукати, заглядаючи скрізь

_______________________________
[1] ,

[2] —

[3] ,

[4] .

[5] : або ,

[6] ,

[7] ,

[8] ,